Діагностика і планування лікування

Найважливішою і відповідальною складовою ортодонтичного лікування є діагностика та планування.

Оскільки маємо справу не тільки з зубами, а й з біологічним організмом, ми повинні враховувати наступне:

• Функцію зубо-щелепної системи (стан скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) і жувальних м’язів);
• Тип профілю і його характерні особливості;
• Стан зубів і кісткової тканини;
• Співвідношення щелепи (прикус);
• Лінії та особливості усмішки (динамічна естетика обличчя);
• Тип росту пацієнта (організм, що росте).

Для цього необхідно проводити наступні методи обстеження:

1.Рентген скронево-нижньощелепного суглоба

Скронево-нижньощелепний суглоб (СНЩС) — це шарнірний суглоб, що з’єднує нижню щелепу зі скроневою частиною черепа, розташованою одразу перед вухом по обидва боки черепа.

Скронево-нижньощелепні суглоби надзвичайно рухливі, що забезпечує плавні рухи щелепи вгору-вниз і зі сторони в сторону. Це дозволяє нам розмовляти, позіхати або пережовувати їжу. Утриманням щелепи у конкретному положенні та її рухом керують м’язи, які безпосередньо прикріпленні до суглоба і оточують його.

Інколи пацієнти звертаються до нас з ознаками дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба, що ускладнює діагностику і планування ортодонтичного лікування. Часто такі пацієнти потребують професійного лікування суглоба ще перед початком ортодонтичного втручання.

2.2. Внутрішньоротові і позаротові фотографії пацієнта

На фотографіях лікар оцінює симетричність і пропорційність обличчя, гармонійність профілю, лінію усмішки і вид патології прикусу. Цифрові фотографії виготовляють не тільки на початку лікування, а й на етапах активного ортодонтичного лікування. Завдяки їм лікар оцінює динаміку лікування. Цифрові фото пацієнтів дуже зручні у зберіганні і завжди доповнюють історію (картку) ортодонтичного пацієнта.

3.Ортопантомографія

Лаконічніше такий знімок називають панорамним. Без такого рентгенологічного дослідження неможливо планувати ортодонтичне лікування.

Ортопантомографія дозволяє оцінити наступні параметри:

• прилягання коронок;
• контроль якості пломбування каналів;
• стан кісткової перегородки;
• стан кісткової тканини щелеп;
• наявність периапікальних змін;
• розташування зубів мудрості;
• стан зачатків постійних зубів;
• стан верхньощелепних пазух;
• нахил коренів для правильного позиціонування брекетів.

4.Телерентгенографія

Цефалометричний аналіз або телерентгенографія (ТРГ) — знімок черепа у бічній проекції — необхідна для складання плану ортодонтичного лікування і прогнозування результату.

На телерентгенограмі відображаються кості лицьового черепа і контури м’яких тканин, що дає можливість вивчити їх відповідність. Телерентгенографію використовують як важливий діагностичний метод у виправленні прикусу, у протезуванні зубів і щелепно-лицьовому протезуванні, в ортогнатичній хірургії.

У нашій практиці для розрахунку і аналізу ТРГ ми використовуємо комп’ютерну програму, що значно покращує якість діагностики. За допомогою такої діагностики лікар оцінює:

• побудову лицьового черепа;
• співвідношення щелеп стосовно різних структур;
• диференціювання щелепних і зубних аномалій;
• аналіз співвідношення зубів;
• м’які тканини;
• прогнозування моделі росту щелеп (у дітей).

Без цього діагностичного методу неможливо достовірно поставити діагноз і займатися плануванням ортодонтичного лікування.

5.Рентгенографія кистей рук.

Цей метод дослідження застосовується в ортодонтії з метою визначення так званого «кісткового віку» пацієнта. Річ у тому, що ортодонтичне лікування в окремих патологіях прикусу доцільно проводити у періоди активного росту лицьового скелету (див. раннє ортодонтичне лікування).

На цьому етапі планування лікування не завершено. Нам необхідно передбачити можливості залучення інших галузей стоматології (художня реставрація, ортопедія і парадонтологія) після завершення ортодонтичного лікування. У цьому і закладено єдиний механізм успішного й грамотного лікування, що гарантує повну гармонію функції та естетики. Такий підхід я і мої колеги називаємо принципом комплексного підходу планування та лікування, оскільки без досягнення правильної функції зубо-щелепного апарату немає гарантії стабільності естетичного результату.