Ортогнатична хірургія

Незважаючи на великі можливості сучасної ортодонтії у вирішенні складних аномалій прикусу, особливо пов’язаних з неправильним співвідношенням скелетних структур (верхня і нижня щелепи) і успішного впровадження принципів грамотного камуфляжного лікування, у деяких випадках нам доводиться розглядати варіант комбінованого лікування.

Часто в нашій практиці ми маємо такі ситуації, коли досягнення ідеального співвідношення зубів верхньої і нижньої щелепи за допомогою ортодонтії не гармонує з обличчям пацієнта або не гарантує стабільність отриманого результату. Це робить процес лікування неповноцінним і незадовільним для наших пацієнтів.

Особливо це стосується дорослих пацієнтів, в котрих ріст щелепи зупинився, і ми не в змозі проводити модифікацію росту і верхньої, і нижньої щелепи.

Ортогнатична хірургія (orthos— прямий, gnathos— щелепа)

Це розділ щелепно-лицьової і пластичної хірургії, скерований на досягнення гармонії окклюзії (прикусу), зовнішніх естетичних параметрів (обличчя), а також макро і міні естетики усмішки. Таким чином цілі ортогнатичної хірургії точно співпадають з метою ортодонтії. Відмінності полягають лише в методиці і збільшенні можливих кордонів корекції серйозних скелетних порушень щелеп по відношенню одна до одної, а також до основи черепа і м’яких тканин.

Засобами ортогнатичної хірургії досяється покращення естетичних і функціональних параметрів (покращення дихальної функції, жування, СНЩС, дикції, а також лікування задишки і хропіння під час сну).

Ортогнатична хірургія дає можливість переміщати одну або дві щелепи — вперед-назад, вверх-вниз, повертати їх і за годинниковою, і проти годинникової стрілки. Таким чином, відповідно раніше спланованої схеми, переміщення верхньої, нижньої щелепи і підборіддя, м’які тканини відповідно рухаються у ділянці підборіддя, щік, губ і кінчика носа.

Основні положення і тактика проведення ортогнатичної хірургії:

1. Ортогнатичні операції можна проводити у віці не раніше 18 років. У цьому віці ріст щелеп вважається завершеним, що виключає можливості рецидиву, пов’язаного з продовженням росту щелеп.

2. Успішне проведення комбінованого хірургічного і ортодонтичного лікування у всіх випадках і без винятку потребує інтеграції передопераційної ортодонтичної підготовки, основна задача якої — усунення зубоальвеолярної компенсації і вирівнювання зубів у правильному положенні стосовно базиса відповідної кістки.

Доопераційний період зазвичай триває від одного до півтора року, під час яких Ви носитимете брекет-систему, яка знімається лише через 3-5 місяців після проведення операції при повному досягненні ідеальних контактів верхньої і нижньої щелепи.

3. Пацієнтів, котрі звернулися по допомогу до ортогнатичного хірурга, цікавить головно кінцевий естетичний результат. Тому наше планування повинно базуватися на аналізі м’яких тканин, а не кісткових структур.

4. Усі операції, що виконуються, проводяться під загальним наркозом і можуть тривати від 1 до 6 годин — залежно від плану лікування і кількості кісток, що потребують хірургічної корекції.

5. В окремих випадках знадобиться не тільки відокремлення однієї чи другої щелепи, а також роз’єднання щелепи безпосередньо на кілька частин (наприклад, сегментація верхньої щелепи для її розширення).

6. Усі операційні розрізи проводяться у ротовій порожнині, не залишаючи жодних зовнішніх рубців на шкірі обличчя.

7. Усі відокремлюючі частини щелепи фіксуються за допомогою спеціальних титанових пластин.

Основні види ортогнатичних операцій

• Остеотомія верхньої щелепи (Le Fort I)

Під час цієї процедури хірург проводить кісткові внутрішньоротові розрізи над зубами і нижче обох очниць, що дозволяє переміщати всю верхню щелепу (включаючи піднебіння і верхні зуби) як одне ціле. Верхню щелепу переміщають і позиціонують за допомогою спеціальної шини, яку виготовляють заздалегідь відповідно плану лікування. Це гарантує її правильне положення відповідно нижньої щелепи, а також відносно м’яких тканин.

• Остеотомія нижньої щелепи (Dal Pont и Obwegeiser)

Хірург проводить кісткові розрізи за корінними зубами і вздовж щелепи так, що нижня щелепа може рухатися як одне ціле. У результаті щелепа плавно ковзає на нове місце. Титанові пластини тримають щелепу разом, допоки вона не загоїться.

• Геніопластика

Полягає у відсіченні підборідної частини нижньої щелепи і переміщення її у необхідному напрямку з вирівнюванням серединної лінії обличчя.

Варто зазначити: якщо основною задачею лікування є покращення естетики, доцільно наряду з ортогнатичним лікуванням планувати пластику носа і м’яких тканин обличчя. Інтеграція ортогнатичної і пластичної хірургії — це сучасна і дуже раціональна тенденція для вирішення будь-якої потреби кожного пацієнта.

Інструкція перед проведенням загального наркозу і операцією

• Вам неможна нічого їсти чи пити (включаючи воду) упродовж восьми годин до призначеного часу операції.
• Не курити принаймні за 12 годин до операції. В ідеалі — скоротити або припинити куріння якнайшвидше під час доопераційного періоду.
• Контактні лінзи, ювелірні вироби і зубні протези потрібно зняти перед операцією.
• Якщо Ви захворіли — простуда, біль у горлі, розлад кишечника або шлунка, — будьте ласкаві, повідомте Вашого оперуючого лікаря .
• Якщо Ви приймаєте якісь планові препарати, будь ласка, проконсультуйтесь з оперуючим лікарем до операції для отримання подальших інструкцій.

Можливі симптоми післяопераційного періоду

• Тимчасовий набряк і синці (особливо губи та щоки)
• Закладеність носа і біль у горлі
• Нудота
• Тимчасове оніміння оперованих ділянок (1-5 місяців)
• Ускладнення комунікації (особливо перший тиждень)
• Втрата ваги (до 10%)
• Ускладнення відповідної гігієни ротової порожнини

Можливі ускладнення після ортогнатичної хірургії

Окрім типових ризиків, пов’язаних з загальною анестезією, практично немає жодної небезпеки, пов’язаних з ортогнатичною хірургією. Тим не менше, можливі ризики можуть включати постійне оніміння у ділянці обличчя унаслідок пошкодження нервів, але це — рідкісне ускладнення. Щоби мінімізувати усі можливі ризики, у відновлювальний період виконуйте усі інструкції, які видав ваш лікар, що лікує.